Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
31123456
78910111213
1415161718
19
20
21222324252627
28293031123

Опис

Картинка приоритету свята Переображення ГНІХ


Христова прилюдна діяльність закінчується. Невдовзі наступ­лять Його муки і смерть. Хоча апостоли вірили, що Ісус це Богом посланий Месія і ту віру прилюдно визнали устами апостола Петра, все-таки їхня віра ще не була укріплена. Христос хоче скріпити їхню віру надзвичайним актом. Тому через кілька днів після того, як предсказав їм свої страсті і смерть, Він бере із собою Петра, Якова й Йоана, виходить з ними на гору Тавор і тут на молитві привідкриває перед ними промінчик Свого божества. Святий єван гелист Матей про чудесну Христову переміну каже: "І преобразився перед ними: Обличчя Його засяяло наче сонце, і одежа побіліла наче світло" (17, 2). Коло Христа явилися старозавітні пророки Мойсей і Ілля і розмовляли з Ним про Його смерть. Апостол Петро, захоплений блиском Христової слави, вигукує: "Господи, добре нам тут бути!" А втім, як при Христовому хре­щенні в Йордані, так і тут почули голос з неба: "Це — мій улюб­лений Син, що Його я вподобав: Його слухайте" (Мт. 17, 5). Святе Євангеліє нічого не говорить про місце Христового Преображення. Зате християнська традиція з IV ст. загально приймає, що тим місцем була гора Тавор.

Чому Ісус Христос тільки трьом вищеназваним учням показав славу свого божества? На думку святого Йоана Дамаскина, Хри­стос узяв із собою Петра, щоб той, хто прилюдно визнав Христове божество, почув підтвердження свого визнання і від Небесного Отця. Господь узяв на Тавор Якова, бо той мав бути першим єпископом Єрусалима і першим з апостолів повинен був віддати своє життя за Христа. Укінці Спаситель зробив свідком Своєї переміни й апостола Йоана, бо той був його улюбленим учнем і дівственник. Євангелист Йоан, збагнувши Христове божество на Таворі, опісля у своєму Євангелію писав: "Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог" (1, 1).

Усі три апостоли, свідки Христової слави на Таворі, будуть опісля свідками і Його агонії в Оливнім Городі. Як глибоко Хрис­това переміна записалася в їхніх серцях видно з того, що вони писали про неї через багато років. Апостол Петро у другому по­сланні віру в Христа скріплює згадкою про Його славне Преобра­ження, кажучи, що вони були "наочними свідками Його величі. Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до Нього прийшов такий голос від величної слави: "Це мій Син любий, якого я впо­добав". І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з Ним на святій горі" (11, 1, 16-18). А святий євангелист Йоан із захоп­ленням писатиме у своєму Євангелію: "І ми славу Його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого" (і, 14).

Духовні читання

Чому ж ми не розуміємо, як багато зла приносить світський дух, і захоплюємося ним?

Тому що світський дух проникає в наше життя потроху. Як їжак до зайця в будиночок входив: спочатку він попросив зайця дозволу просунути в його будиночок свою голову, щоб вона не мокла під дощем. Потім просунув у будиночок одну лапку, потім другу і, нарешті, весь протиснувся всередину і своїми голками витіснив косого з його житла Так і світське мудрування обманює нас маленькими вчинками і поступово здобуває владу над нами. Зло йде вперед потихеньку. Якби воно просувалося   різкими   стрибками,   то   ми    б   не обманювалися. Коли [бешкетники] ошпарюють жабу, то ллють на неї окріп по крапельці. Якщо вилити на жабу весь окріп одразу, то вона підстрибує і втікає від небезпеки. Якщо ж ледь полити на неї окропом, то спочатку вона струсить його, а потім заспокоїться. Якщо продовжувати лити потроху, то спершу вона знову буде його трохи струшувати, але поступово звариться, навіть не помітивши цього. «Так що ж ти, скрекотушко! Якщо на тебе хлюпнули окропом, підхоплюйся і біжи!» Ні, не втікає. Надувається, надувається, а потім ошпарюється. Так само чинить і диявол – він «обдає нас окропом» по крапельці, а в кінцевому результаті, не помітивши як, ми стаємо «звареними».Старець наводить цей приклад для того, щоб показати, наскільки легко ми приймаємо зло або гріх, якщо вони входять в наше життя потрохи, крок за кроком. Якщо б зло чи гріх вривалися в наше життя різко, то ми би їм протидіяли, тоді як поступово приймаючи зло, ми до нього звикаємо і в результаті повністю поневолюємося ним. — Прим. перекладача.

 Перевага повинна бути віддана красі душі

Душа, яка захоплюється красою матеріального світу, підтверджує, що в ній живе суєтний світ. Тому вона захоплюється не Творцем - а творінням, не Богом - а глиною. Те, що ця глина чиста і не має гріховного бруду, значення не має. Зачаровуючись мирською красою, яка хоч не гріховна, але не перестає, проте, бути суєтною, серце відчуває тимчасову радість -радість, позбавлену божественної втіхи, внутрішнього окрилення, духовного тріумфу. Коли ж людина любить духовну красу, то наповнюється і гарнішає її душа.

Якщо б людина, а особливо чернець, знала свою внутрішню недосконалість, то за зовнішньою красою вона б не гналася. Душа така забруднена, така засмічена, а ми будемо піклуватися, наприклад, про одяг? Одяг ми перемо, прасуємо, і зовні ми чисті, але які ми всередині - про це краще і не запитувати. Тому, звернувши увагу на свою внутрішню духовну нечистоту, людина не буде гаяти час на те, щоб скрупульозно вичищати свій одяг до останньої цяточки - адже цей одяг у тисячу разів чистіший від її душі. Але, не звертаючи уваги на духовне сміття, яке накопичилося в ній, людина ретельно намагається вивести зі свого одягу навіть найменші плямки. Всю турботу потрібно звернути на чистоту духовну, на внутрішню, а не на зовнішню красу. Перевага повинна бути віддана не суєтній красі, а красі душі, духовній красі. Бо і Господь наш сказав, що скільки вартує одна душа, не вартує весь світ.

Мирські побажання

Тих, хто не приборкує свого серця, хто прагне до таких матеріальних бажань, без яких можна обійтися (про тілесну похіть не йде навіть і мова), тих, хто не підкорить свій розум серцю, щоб разом з душею віддати їх Богові, чекає велике нещастя.

Паїсій Святогорець

Читання

Ап. – 2 Пт. 65 зач.; 1, 10-19.

10. Тому, брати, тим більше старайтесь утвердити ваше покликання і вибрання; бо те робивши, ніколи не спотикнетеся. 11. Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. 12. Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді. 13. Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями, 14. знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об'явив. 15. Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам'яті ці речі. 16. Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі. 17. Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.» 18. І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі. 19. І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.

Єв. – Мт. 70 зач.; 17, 1-9.

1. По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору 2. і переобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. 3. І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли. 4. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.” 5. Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.” 6. Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми. 7. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: “Устаньте, не страхайтеся!” 8. Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса. 9. Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: “Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.”