Епідемія грипу та політичні спекуляції на здоров’ї людей мимоволі загнали нас у стан паніки, страху та безпорадності. Коли власних сил вже замало, а влада довела свою нездатність захищати свій народ, люди незалежно від географічних кордонів, віку, соціального стану чи віросповідання звертаються з молитвою до Бога. В історії Церкви маємо багато випадків, коли у складних екологічних, епідеміологічних чи політичних ситуаціях люди саме у храмі знаходили розраду, підтримку й охорону.

Зі словом настанови звернувся до вірних, які мають проблеми зі здоров’ям, і політиків Владика Ігор (Возьняк) Архиєпископ Львівський УГКЦ. Про єдність духовного та фізичного оздоровлення людини, про оцінку дій та моральне обличчя влади під час епідемії, а також яким Церква бачить майбутнього Президента України розповів в розмові Владика Ігор.

- Владико Ігорю, сьогодні в Україні складна ситуація з епідемією, яка стала випробуванням і для людей, і для влади. Як оцінює ситуацію Церква?

- Добре, що влада цим перейнялась, оскільки захворювання сильно поширились. З іншого тема епідемії грипу переросла в паніку, а паніка також допомагає людям хворіти. Вони не знають, що робити, і заламлюються. Проте я не дуже згідний з тим, що влада просить людей не ходити до церкви під час епідемії. Я маю на це іншу думку: коли була якась біда, люди, навпаки, збиралися у церкві, молилися, організовували церковні походи з хоругвами, хрестом. Церква також допомагає боротися з цією епідемією.

Ми зробили таке розпорядження, щоб по наших церквах Львівської Архиєпархії три рази вдень дзвонили дзвони, принаймні по 15 хвилин. Тому що доведено - церковні посвячені дзвони розбивають темряву, цей звук також допомагає вбивати різні віруси. Це допомагає оздоровити наше суспільство і в духовному, і в фізичному плані.

Хотів би сказати, щоб люди не панікували, вміли тримати себе навіть в хворобі, не зламалися. Першочергово потрібно довіряти Богові та звертатись до нього в своїх молитвах з великою надією, що Він їм допоможе. Велика довіра до Бога – буде великим кроком до видужання.

- Можливо, підтримаєте словами віри наших медиків, які сьогодні докладають надзусиль у боротьбі за життя людей.

- Медикам бажаю, щоб завжди говорили людям правду, прикладали свої зусилля настільки, наскільки можуть. Не боятися наражатися на небезпеку, якщо це потрібно. Ті, хто хворіє, повинні зберігати рівновагу в різних труднощах, молитися та надіятися на Бога. Як ми знаємо, лікар не дає одужання, а як Господь поблагословить, тоді і ліки будуть позитивно діяти. Потрібно, щоб хворі насамперед мали довіру до Бога, а вже пізніше і медичні посередники будуть допомагати.

- Церква має великий авторитет та вплив на дії людей. Сьогодні з’являються тривожні сигнали можливих зловживань чиновників на біді хворих …

- Звичайно, якщо хтось збагачується за рахунок чужого горя – це ніколи не піде на користь. Дуже часто так буває, що люди збагачуються на чужій біді, а потім ця біда повернеться проти них. Я нікому б не радив, щоби вони на чужому горі багатіли. Це не буде багатство, а радше велика втрата. Втрата духовна та фізична. Тому я бажав би, щоб кожна копійка, яка виділяється на лікування хворих, допомогла тим, хто цього потребує.

- Проблема політичних спекуляцій на здоров’ї та вірі українців, як ніколи раніше, актуальна. Яке, на Вашу думку, моральне обличчя нашої влади?

- Потрібно, щоб сьогодні можновладці були не лише політиками, а також були духовними особами, щоб світло духовне якнайбільше проникало до їхніх душ. Тоді наша влада буде дуже доброю. Прекрасно було б якби політичні особи більше спілкувались з духовними. Я рекомендував при одній такій зустрічі, щоб принаймні кожного місяця лідери партій мали розмови чи то з священиком, чи з єпископом. Це впливало б позитивно зокрема і у їхньому служінні народові.

- Нашу державу охопила передвиборна кампанія, люди зневірились у владі та хочуть альтернативи. Яким мав би бути майбутній Президент України, щоб покращити життя українців?

- Новий Президент повинен бути патріотом України. Він повинен її любити до кінця. Він повинен любити свій народ, любити правду, говорити правду та визнавати свої помилки. Президент не повинен критикувати та будувати свій авторитет на критиці інших осіб. Це є дуже дешевим.

Він також має бути духовною особою, яка принаймні кілька раз в рік ходить до святої сповіді і по можливості відвідує святу Церкву у неділю та свята. Тоді така особа багато почерпала б духовного і перенесла це добро на політичний рівень.

http://obk.lviv.ua/interview/7518.htm