Напрямок в протестантизмі, що виник на поч. 17ст. у Англії. Назва походить від грецького слова βαπτιδζειν, що перекладається як “хрестити”. Баптисти заперечують своє протестантське коріння. Для цього вони шукають історичне, догматичне підґрунтя, яке, однак, відображає виключно вузько-конфесійний погляд. В становленні баптизму, як окремого напрямку в протестантизмі, ключові ролі відіграли дві особи: Джон Сміт та Генрі Джакоб.

Перший, колишній англіканський священик, у 1606р. засновує самостійну релігійну громаду, яка змушена з часом залишити Англію. У 1609р. в Амстердамі, під впливом меннонітів, Джон Сміт засновує спільноту баптистів. В основі цього руху лежала ідея про, так званих, Visible Saints, тобто думка, що до Церкви повинні належати ті, хто свідомо визнає віру в Христа. Виявом такої віри мало стати Хрещення. Від меннонітів громади баптистів, основаних Смітом, перебирають практику ребаптизації та вчення про універсальність спасительної жертви Христа. З появою у 1612р. цих громад баптистів у Англії, незалежно виникають інші громади баптистів, засновником яких стає Генрі Джакоб. Ці новоутворені спільноти баптистів перебувають під впливом кальвінізму, тому у своєму вченні говорять про спасіння наперід визначеної групи, про партикулярність спасительної жертви Христа. Ними також практикується Хрещення через занурення, що згодом перебирають баптисти Джона Сміта. На основі цих двох течій виник сучасний Баптизм, в якому розрізняють генеральних баптистів (ті, хто вірить в універсальну спасительну жертву Христа), та партикулярних (ті, хто приймає вчення про вибрану групу спасених). Проте такий поділ дуже загальний, бо в сучасному баптизмі нараховується значно більше напрямків (“баптисти сьомого дня”, “християнські баптисти”, “баптисти - тункери”, “штундисти”, “баптисти шести принципів”). В загальному руслі протестантизму, баптизм змішує наголос на практику індивідуального, особистого релігійного досвіду, практикування духоних та етичних ідеалів. Єдиним джепрелом віри та правилом життя виступаєж Святе Письмо. Баптизм приймає традиційне ортодоксійне вчення про Бога. Христологія також має традиційний характер. Щодо антропології, то баптисти приймають характерне вчення протестантизму, про цілком знищену гріхом природу людини, котра тепер спасається виключно вірою у Христа. Словом, Баптизм приймає чотири традиційних постулати протестантизму: Sola Scriptura, Sola Fides, Sola Gratia та Solus Chritus.

Особливістю Баптизму є практика Хрещення (Перехрещення), яке розуміє як зовнішній вияв віри та акт відповіді на запрошення Бога, і яке здійснюється через занурення. Наголошуючи на свідомому характері віри, баптисти не приймають Хрещення дітей. Окрім Хрещення Баптисти приймають Євхаристію – Вечерю Господню – яку однак сприймають чисто символічно, як сповнення наказу Божого та пригадування жертви Христа. Через споживання хліба та вина, в серцях причасників оживають спогади про Сина Божого і Він знову являється в їхніх душах. В церковному управлінні притримуються конгрегаціоністського принципу, тобто, що всяка місцева спільнота має своє самоуправління та не є в органічному зв'язку із з іншою спільнотою. Пресвітери займають місце старших у раді спільноти, яка представляє громаду перед владою. Баптисти признають лише два ступеня церковних чинів: пресвітерів (єпископів) та дияконів. Існує також уряд наставників, котрі влаштовують зібрання, вчать. Всі ці уряди є вибрані і обирається спільнотою. Всі справи громади вирішуються виключно через голосування, в яких право приймати участь мають також жінки. Жінки, щоправда не мають права бути обраними на уряд пресвітера чи наставника. 

Громади баптистів відзначаються суворістю дисципліни її членів: за аморальну поведінку йде виключення. І саме цей момент є дуже притягальний для людей ззовні, що стикаються у щоденному житті з корупцією та несправедливістю. Така сувора дисципліна створює навколо баптистів ореол святості та чистоти. 

Сьогодні місійна праця Баптизму дуже широка та активна. Баптистські Церкви представлені на всіх континентах, проте особливо поширений Баптизм в Америці, штаті Род-Айленд. 

В Україні саме Євангельські Християни-Баптисти складають найбільшу деномінацію з усіх протестантських Церков. Станом на 2000р. вони мали 2222 зареєстровані громади, які включають громади кількох різних напрямків Баптизму. Найчисленнішим з них є Всеукраїнський Союз Об'єднань Євангельських Християн-Баптистів. – 125 тис. вірних, які головно сконцентровані в Північних та Центральних областях.