Зараз час Різдвяних та новорічних святкувань. Зима надворі, ялинка у хаті, дитячий гамір і … подарунки. Так! Починаючи від 19 грудня – дня святого Миколая ми даруємо нашим дітям та одне одному подарунки. Діти писали листи до святого Миколая, а батьки намагались допомогти святому придбати ці подарунки. Звичайно, якщо діти були чемні. З самого малку ми вчимо дітей ділитись з іншими речами чи іграшками, щоб не виросли з них скупердяї. Дуже важко щирим дітям гратися із жадними, але жадні діти такими не стали відразу – їх виховують батьки (в переважній більшості). Даючи дитині щось, вчимо її казати прекрасне слово «Дякую!», що є винагородою батькам та іншим щедрим людям за зусилля та дароване добро. Звідси, слово дякую характеризує внутрішній стан людини, яка добро скероване до неї приймає та добром відповідає. Є люди, котрі теж колись були дітьми і вважають, що інші їм щось винні. Думають про інших людей як засоби здобуття власної користі. Сумно, але так воно є коли думаєш лише про себе, тоді ніколи не радітимеш від того, що маєш і міг би поділитись з іншими.

Ми, люди даючи чи даруючи щось комусь очікуємо вдячності. Тепер спробуємо перекласти це на наші відносини із Богом. В цьому нам допоможе святий Тома Кемпійський у книзі «Наслідування Христа». Цитуємо: «Відчини, Господи, моє серце для Твого закону і навчай мене поводитися за Твоїми заповідями. Дай мені зрозуміти Твою волю і пам’ятати про Твої добродійства з великою пошаною і пильно роздумувати над ними, як загалом, так і осібно, щоб міг за них Тобі достойно подякувати. Однак я знаю і визнаю, що навіть за найменшу річ не в змозі належно відплатити подячною хвалою. А я замалий проти всіх тих дібр, які мені дав єси; а коли дивлюся на величчя Твоєї доброти, перед Твоєю величавістю дух мій завмирає. Все те, що ми маємо на душі й тілі, і те, що ми набули біля себе чи в собі, природним чи надприродним способом, - це Твоє добродійство і прославляє Тебе, ласкавого і доброго Благодателя, від якого ми все те добро одержали. Хоч один дістав більше, а другий менше, та все це Твоє добро і без Тебе навіть найменшої речі не можна мати. Той, хто більше дістав, не може похвалитися своєю заслугою ані вивищуватися на другими, ані погорджувати нижчим від себе; бо більший та кращий той, хто собі менше приписує, а покірніший та щиріший у подяці. А той, хто вважає себе гіршим і не гіднішим від усіх, заслуговує на те, що ще більше дарів отримати.»

Кожний християнин, повинен мати відкриті очі і тверезе серце для того, щоб помітити все дане від Господа. Ми спочатку спостерігаємо матеріальні добра і кажемо: «О, якщо Бог мені дасть гроші і здоров’я, значить Він мене любить». Брате і сестро, таке міркування дуже примітивне та сильно обмежує Господа. Бог дав тобі більше, ніж можеш собі уявити – Він дав тобі Самого Себе. Так як Господь є джерелом Безмежної Любові. А любов – єдиний шлях до справжнього щастя людини. То відкрий свої очі і серце та подякуй Йому за все. Адже добре природно нами сприймається як належне, а зле з неохотою береться. Хоча передивись своє життя чи важкі та злі речі не стали твоїми «вчителями», які зблизили тебе до Бога.

Маю одну гарну знайому сім’ю, яка подібно до інших сімей шукала звичайного людського щастя та думала, що своїми силами його здобуде. Чи більше шукали людського щастя, тим більше падали у погані вчинки та зло, яке переростало на взаємну ненависть. Доходило до межі розлучення. За цих молодих людей багато молились їхні матері. Результат прийшов пізніше – чоловік пішов до сповіді, почав ходити до церкви та побачив як диявол хотів його знищити та зруйнувати сім’ю. Тепер дружина не вірить, що це її чоловік. Він став спокійніший, не кидає у її бік образливих слів, почав молитись. Нехай Господь Благословить цю родину і збереже від наступних фатальних помилок. Дякуймо Богові за все! Адже якби не сталась біда в цій родині, то не знати коли б відносини змінились на кращі. А так, я вірю, що все буде добре згідно Божої Волі!

Бог дав тобі земне життя - не руйнуй його, Бог тобі дав Любов – не відкидай її, Бог тобі дав Вічне Життя – прийми його. Живи з Господом і дякуй Йому за все! Ісус сказав: «Така бо воля Отця: щоб кожен хто Сина бачить і вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня» (Ів.6,40). Тоді будеш, брате і сестро, найщасливіший, найщасливіша на землі!

http://www.svitanok.te.ua/topics.php?id=138