Землетрус, що уразив 12 січня Гаїті, поступово поставив на коліна всю країну, район за районом. Статистика просто приголомшує: 230 тисяч вже підтверджених смертей, 300 тисяч поранених, мільйон бездомних, 225 тисяч будинків, які перетворилися на пил. Для «Магіс», неурядової організації італійських єзуїтів, землетрус на Гаїті змінив всі плани на поточний рік. «На жаль, далеко не вперше стихійне лихо змінює наші плани», пояснює президент організації Марко Петріні. Те ж саме сталося в 2005 році, коли цунамі обрушилося на Шрі-Ланку. Але, на відміну від Шрі-Ланки, з якою в «Магіс» і італійських єзуїтів склалися давні стосунки співпраці, на Гаїті до землетрусу цієї організації не було. «Проте ми не могли відхилити прохання про допомогу -- додає Петріні. Ця допомога доставляється при співдії італійського Міністерства закордонних справ і рятувальних служб. Саме вони привозять гуманітарну допомогу єзуїтам, що знаходяться на Гаїті. Орден єзуїтів присутній на острові з 1704 року, вони добре знають територію і населення, і це - велика перевага, коли йдеться про негайну реакцію на потреби жителів, так само як і про довгострокові проекти. 

В даний час «Магіс» проводить кампанію з збору коштів спільно з італійською провінцією єзуїтів, Місіонерською студентською лігою і з Спільнотою християнського життя. У кампанії беруть участь і місіонерський журнал «Народи», Єзуїтська соціальна мережа, а також Федерація колишніх учнів єзуїтських шкіл і мережа «Ксав'єр», що об'єднує неурядові організації єзуїтів. «Найближчим часом ми вирішимо, чи пора приступати до більш довгострокових проектів, таких, як відновлення будівель, дистанційне усиновлення і психологічна реабілітація», повідомив представник організації. 

Доставлена на Гаїті гуманітарна допомога розподіляється силами місцевих єзуїтських громад, зокрема, єзуїтської Служби біженців Домініканської Республіки. У Порт-о-Пренсе вони заснували дванадцять центрів розподілу продовольства і надання медичної допомоги. Щодня волонтери допомагають більше 15 тисячам чоловік. 

Продукти харчування, воду і ліки збирають також в парафіях Домініканської Республіки; вони прибувають і з пожертвувань зі всього світу. Щодня до єзуїтських центрів з аеропорту відправляють по дві вантажівки з предметами першої необхідності. Не так легко було організувати розподіл допомоги - як з міркувань безпеки, так і через складності з координацією. «Люди юрбилися перед воротами -- згадує отець Серрано -- вони були озлоблені і напружені. Я сам їх побоювався. А сьогодні бачу обличчя друзів, з якими ми ділимося тим, що маємо, і разом працюємо заради спільної справи... тепер ми користуємося більшою безпекою, ніж могли б гарантувати військові. Ми можемо розраховувати на допомогу людей, які самі потребують допомоги і підтримки».